Пісні у творі

Народна пісня… Хто її не слухав або не співав сам?! Століттями вона лунає по нашій Україні, чаруючи слухачів мелодійністю, красою, задушевністю. У словах М. Добролюбова розкрита суть української пісні: «Відомо, що в пісні вилилася вся минула доля, весь справжній характер України, пісня і дума становлять там народну святиню, краще добро українського життя, в них горить любов до Батьківщини, виблискує слава минулих подвигів». Як бачимо, наш народ талановитий і могутній, тому невичерпна сила її пісні. Через ці фольклорні перлини ми розуміємо, який наш народ людяний, сердечний.

С. Васильченко у своєму творі використав такі пісні:

 А вже сонечко за вербами,

Пусти нас, пане, хоч із ребрами.

***      ***      ***     ***

А вози риплять, а ярма бряжчать,

А воли ремигають.

А попереду отаман 
У сопілочку грає.

***    ***     ***     ***     ***

                                                           Молодий — молода,

Як собака руда!

***    ***    ***   ***

Ой дівчина-горлиця 
До козака горнеться,

А козак, як орел,

Як побачив, так і вмер.

***    ***   ***   ***

Ой тисяча сімсот дев’яносто першого року Прийшов указ від цариці Катерини 
 З Петербурга-города...

        ***    ***     ***     *** 

Хвалилися гайдамаки,

На Умань ідучи,—

Будем драти, пани-брати,

З китайки онучі.

***    ***     ***     *** 

Що ти тепер гірше ката,

Що ти тепер гірше ката,

***    ***     ***     *** 

Розвіємось цвітами.

Ой ти зійдеш — синій цвіт,

А я зійду — жовтий цвіт...

Будуть люди цвіти рвать,

Будуть з нас гріхи знімать.

***    ***     ***     *** 

Не вибрала льону, не пішла додому,

                                                     У  чистому полі заночувала.

До білого світу тополею стала...

***    ***     ***     *** 

Та нема гірше нікому,

Як бурлаці молодому.

***    ***     ***     *** 

Іще сонце не заходило,

Наступила темнота...

***    ***     ***     *** 

Шедше тріє царі,

Ко Христу со дари,—

Ірод їх пригласі,

Куда ідуть іспросі...

***    ***     ***     *** 

Сирота втомився,

На тин похилився,—

Люди кажуть ще й говорять:

Сирота напився...

   Сирота леда-а-що,

   Не хоче робить:

   Ой, оддамо вражого сина 

   В москалі служи-и-и...

***    ***     ***     *** 

                                                        Та виріс я в наймав, в неволі,

    Та не було долі ніколи, та гей!..

          ***    ***     ***     *** 

Од села до села 

Танці та музики —

Кури, яйця продала,

Маю черевики...

***    ***     ***     *** 

                                                            Нехай буде отакечки.

Сидіть, діти, у запічку,

                                                            А я піду до дяка...

                                                            ***    ***     ***     *** 

      ...І-гу —

    Загнув батько дугу,

    А мати супоню...—

                                                           ***    ***     ***     *** 

Ой, зійди, зіронько та й вечірняя,

Ох, вийди, вийди, дівчинонько моя вірная.